Зміст
Вербна неділя – одне з найважливіших церковних свят у християн. На просторах нашої країни асоціюється цей звичай з використанням гілочок верби, які активно продаються перед ним. Чим знаменне це свято і коли починається Вербний Тиждень 2023 року, розберемо у цій статті.
Вербний Тиждень 2023 в Україні
Щорічно святкування випадає на нефіксовані дати, пов’язано це з тим, що це свято безпосередньо прив’язане до Великодня і відзначається за тиждень до нього, за церковними розрахунками – це 6 неділя Великого посту. Вербна субота 2023 року цього року припадає на 8 квітня. Лазарева субота друга назва цього дня року, за старих часів святкувалася весело і всім населенням села.
Цього дня прийнято заготовляти вербу, а опівночі молодь залицялася додому та співала пісні. У деяких частинах країни прийнято пекти хлібці, які відповідають кількості членів сім’ї. В один із них закладалася монета і за повір’ям, тому хлопцеві, якому він діставався, весь рік супроводжуватиме успіх і щастя.
Для дівчат такий хлібець обіцяв вигідне і щасливе весілля. Крім цього, в народі прийнято виконувати в цей день низку магічних обрядів, наприклад, на привернення уваги обранця, заміжжя, позбавлення від головного болю. Саме свято Вербного Воскресіння православні відзначають 9 квітня.
Коріння святкування
Офіційна версія виникнення свята належить Єрусалиму VI століття нашої ери. Саме в цей час церква вирішила святити пальми. З цієї причини, давня назва свята і звучить як “тиждень ваіа”. Перші слова про відзначення цих подій можна знайти в записах, що належать до шостого століття.
Археологи періодично знаходять зображення на рештках стародавніх поховань з цього періоду, що підтверджують історію виникнення святкування, перші згадки в церковних рукописах відносяться до 7-го початку 8-го століття і записані як “Die dominica in palmas” (Воскресіння день пальм).
Суть святкування Вербної неділі
У день, коли Вербний Тиждень у 2023 році знаменується початок тижня стратей і нагадує віруючим про події, описані в Євангелії, муки та страждання Ісуса Христа з наступним Воскресінням. Якщо виходити з біблійних текстів, хронологія подій виглядала так, син Господній творить диво і воскрешає Лазаря з Віфанії, після чого багато присутніх городяни повірили в його божественне походження.
Наступного дня в неділю Він входить до Єрусалиму, ця подія припала напередодні святкування Єврейського Великодня і в той момент у місті знаходилася величезна кількість тих, хто поклонявся. Як описує Біблія, Ісус в’їхав у місто верхи на віслюку, до цього ця честь випадала лише Давиду після перемоги над Голіафом. Жителі Єрусалиму вітали його вигуками, махали пальмовими листами, чинили всілякі почесті. При цьому промовляючи такі слова: «Порятунок синові Давидовому! Благословення тим, хто йде в ім’я Господа”.
На його шляху люди кидали пальмові гілки та вистеляли шлях одягом. Саме завдяки цим біблійним подіям, з’явилася традиція висвітлювати гілки дерев, у західній течії християнства використовуються пальмові гілки, через відсутність цієї рослини на території України та інших країнах, її замінила Верба у православній течії християнства. Це дерево користувалося особливою пошаною у давніх слов’ян і в нього вкладалося безліч містичних здібностей.
Святкування цього свята починається з нічної служби, приходити до храму необхідно до світанку. Після служби мирянам необхідно віддати гілочки верби для їхнього освітлення. Після проведення обряду і повертаючись із храму, необхідно взяти освітлені гілки і легко постукати по своїх рідних і членах сім’ї, згідно з повір’ям це дасть здоров’я та благополуччя на весь поточний рік.
Після виконання обряду, пучок верби поділяється на кілька частин, один поміщається за іконою, інший у головній частині будинку, крім цього можна поставити гілочки верби у вазах по всьому будинку. Зберігати освітлені рослини рекомендується до наступного святкування, їх застосовують при хворобах, проводячи по тілу хворого на освітлену вербу.
У деяких народних повір’ях, рекомендується при сильній негоді викидати у двір пучок верби, щоб її втихомирити. Існує думка, що Верба має магічну силу над вогнем, вона його відлякує, а будинок, в якому стоять гілочки цієї рослини, ніколи не спалахне. Крім цього вважається, що якщо в неділю забити кілочок з верби в стіну, це допоможе перебороти внутрішні страхи та стати сміливішими.
Що можна робити на Вербний Тиждень?
У цей день прийнято вживати рибу, оскільки вона є ще одним символом християнства. Допускається приготування солодощів, десертів, але тільки з тих продуктів, які можна вживати у Великий піст, тобто, без молока, яєць, олії. Дозволяється випити кілька ковтків церковного вина. Необхідно знати, якого числа Вербний Тиждень, адже рекомендують обов’язково молитися цього дня, зазирнути в себе і подумати про те, що ти зробив протягом року, щоб стати ближчим до Ісуса.
Що не можна робити на Вербний Тиждень у 2023 році:
- За церковними канонами категорично заборонено виконувати важку фізичну роботу та займатися “брудними” справами.
- Під заборону також потрапляє шиття, приготування за винятком деяких винятків.
- Не рекомендується сваритися та з’ясовувати стосунки з близькими та друзями.
- Якщо до вас хтось звернувся з проханням цієї людини цього дня, не можна відмовляти.
- Так як Великий піст триває заборонено вживати продукти тваринного походження, крім риби.
- Активні розваги відвідування розважальних закладів та прийом алкоголю у цей день категорично заборонено.
- Людина повинна зосередитися на молитві, пізнанні себе та роздумах над тим, що вона принесла у цей світ світлого і як стати ближчою до Бога. Рекомендується обмежити себе від злих думок та вчинків.
Часто задається питання, з якого числа Вербний Тиждень у 2023 році і коли можна відвідувати цвинтар у Вербну неділю. Прямої заборони на це немає за церковними канонами, проте це свято вважається світлим, провести його треба з радістю на душі в молитві, а для відвідування цвинтаря та поминання померлих є спеціальні дні.
З понеділка починається Страсний Тиждень і віруючим варто пам’ятати про те, що він ознаменований стражданнями і смертю Спасителя перед Воскресінням. З цим великим святом пов’язують безліч прикмет і народних звичаїв, оскільки є одним із головних за своїм значенням у християнській культурі.
