разом і порізно в космосі

Космос донедавна залишався однією з небагатьох технологічних галузей, у яких США та Росія продовжували співпрацю. Проте, після початку Росією війни проти України, запровадження безпрецедентних міжнародних санкцій та серйозного загострення взаємин із США, ця співпраця може припинитися.

Про те, як складаються взаємини у космосі двох перших космічних держав, «Голос Америки» поговорив з одним із керівників американського некомерційного Фонду безпечного світу Брайаном Уіденом (Brian Weeden, Secure World Foundation)

Голос Америки: Як ви оцінили б нинішні американо-російські відносини в космосі?

Браян Уіден: На даний момент ці відносини дуже напружені, і у зв’язку з тим, що відбувається у світі, і, судячи з коментарів з обох сторін. Але це стосунки були натягнутими протягом досить багато часу. Перше російське вторгнення в Україну в 2014 році призвело до серйозних санкцій, які визначили початковий розкол у відносинах, очевидний під час кількох міжнародних форумів, у яких брали участь обидві країни. Нові, жорсткіші санкції, запроваджені після повторного вторгнення Росії в Україну, лише посилили та ускладнили ситуацію.

Г.А.: Наскільки змінилися відносини США та Росії у космосі з часів американо-радянських космічних перегонів?

Відносини США та СРСР у космосі протягом усієї “холодної війни” були дуже напруженими та дуже конкурентними.

Б.У.: Майже відразу після закінчення Другої світової війни Радянський Союз перетворився з одного з наших союзників на ідеологічного ворога. Відносини США та СРСР у космосі протягом усієї “холодної війни” були дуже напруженими та дуже конкурентними. Хоча й під час “холодної війни” нам вдавалося вести спільну діяльність із Радянським Союзом, наприклад згадується «Аполлон»-«Союз», (орбітальна стиковка американського та радянського космічних кораблів у 1975 році – ГА) навіть у розпал цього протистояння.
А потім, у 1990-х роках, після розпаду Радянського Союзу, Сполучені Штати спробували налагодити з Росією відносини нового типу, особливо в космосі, запропонувавши проект Міжнародної космічної станції, до якого російська сторона була офіційно залучена як партнер. Існувала надія, що це не тільки підтримає розвиток російської промислової бази для добрих цілей, а не для розвитку потенційно поганих речей для поганих людей, але також допоможе налагодити найкращі робочі відносини з Росією. Думаю, що саме це й відбувалося протягом більшої частини 2000-х років. Участь Росії у проекті Міжнародної космічної станції виявилося корисним для США, коли довелося достроково згорнути програму польотів “шатлів”. У якийсь момент Сполучені Штати не мали можливості доставляти своїх астронавтів на космічну станцію, а росіяни були єдиними, хто міг це робити. Тож якби не було цих стосунків, нам би довелося набагато складніше. Що б нам тоді залишалося робити? – Продовжити літати на небезпечних шатлах з усіма ризиками, що звідси випливають, або передчасно закінчити експлуатацію МКС.

Читайте так само:  Смертоносні торнадо у США: у чому причина?

Г.А.: Який стан російської космонавтики?

Б.У.: Думаю, що вона почала відчувати деякі проблеми ще до подій в Україні. Останні кілька років ряд російських космічних програм було відкладено – вони відставали від графіка, перевищували бюджет, були збої на орбіті. Це змусило Путіна зробити низку кроків, змінити керівництво галузі, заморозити бюджет Роскосмосу на найближчі два роки. І, звичайно, треба згадати масові порушення при будівництві нового космодрому «Східний». Російська космічна галузь виразно зіткнулася з безліччю проблем ще до початку війни в Україні та пов’язаних з нею санкцій. І тепер, схоже, зіткнеться з ще більшими проблемами. З’явилися повідомлення, що російська промисловість покладалася на західні мікрочіпи та інші технології в деяких своїх високотехнологічних військових та космічних розробках, навіть більше, ніж ми передбачали раніше, – Росія тепер від цього відрізана. Крім того, комерційний аспект російської космічної програми – запуск супутників, пілотованих космічних польотів – був непоганим джерелом твердої валюти для підтримки їхньої діяльності, і все це зникло. Малоймовірно, що Росія матиме багато комерційних клієнтів, які захочуть знову співпрацювати з нею, навіть якщо все вирішиться і все знову відкриється.

Г.А.: Наскільки успішною і заможною є російська військово-космічна програма?

З точки зору національної безпеки, космічна програма Сполучених Штатів із самого початку була порівнянна з радянською, якщо навіть не перевершувала її – багато чого було засекречено.

Б.У.: Цікаво спостерігати за розвитком радянсько-російського космічного потенціалу з часом. Звичайно, Москва була першою в багатьох областях, особливо в пілотованих космічних польотах. Але Сполучені Штати наздогнали та перегнали СРСР також у багатьох областях. Звичайно, найвідомішим досягненням було висадження американських астронавтів на Місяць.
З точки зору національної безпеки, космічна програма Сполучених Штатів із самого початку була порівнянна з радянською, якщо навіть не перевершувала її – багато чого було засекречено.
Публічною була космічна гонка з першим польотом людини до космосу, про яку всі говорили. Але з середини 1960-х військово-космічна програма США значно перевершувала можливості Радянського Союзу. Звичайно, СРСР ще мав серйозний потенціал, але після розпаду Радянського Союзу Москва зіткнулася з величезним дефіцитом бюджету та безліччю інших проблем. В останні десять років Путін вклав чимало ресурсів у спробі рекапіталізувати деякі з радянських програм, таких як система “Глонасс” та розвідувальні супутники. Було досягнуто певного успіху, але вони все ще не можна порівняти з рівнем можливостей Сполучених Штатів, а в деяких областях Росію перевершив навіть Китай. Росії буде важко повернути собі космічні перспективи, враховуючи наявні технологічні та фінансові можливості.

Читайте так само:  У США представили «одягаючого» робота

Г.А.: У 2020 році бюджет НАСА становив близько 22,6 мільярда доларів, космічної програми КНР – близько 11 мільярдів доларів, космічний бюджет Росії – 2,5 мільярда доларів. Які можливості має Росія у сфері розвитку космосу? Чи спроможна Росія до військових дій у космосі, наприклад, чи може вона знищити якісь військові супутники США чи європейських союзників під час війни проти України?

Б. У.: Слід пам’ятати, що НАСА — це лише частина космічної програми США. 25 мільярдів доларів, або навіть більше, витрачаються на національну безпеку на додаток до того, що витрачається на НАСА.
Було висловлено багато припущень про те, що випробування протисупутникової зброї, проведене Росією у листопаді 2021 року, було своєрідним попередженням або пов’язане з Україною. Я скептично ставлюся до цього. Це був 11-й або 12-й тест цієї системи за останні кілька років – частина запланованих стандартних випробувань із розробки та введення в дію нових озброєнь. Нічого не вказувало на те, що це було пов’язане з Україною. І навіть якби це було так, ми не бачимо, щоб Росія вдавалася до деструктивних дій проти космічних апаратів, які використовуються проти неї.
Думаю, частково тому, що, можливо, вона не здатна це зробити. Знищення одного супутника нічого не змінить, коли йдеться про угруповання із сотень або тисяч сателітів. У такій ситуації, мабуть, необхідні ефективніші способи протидії, такі як кібератаки, придушення сигналу супутників або інші методи радіоелектронної боротьби. Більше того, якби Росія знищила супутник США або НАТО, навіть комерційний супутник, я думаю, що це було б дуже серйозною ескалацією, що викликало жорстку відповідь.

Незважаючи на напруженість у відносинах, співпраця міжнародної космічної станції залишалася одним з яскравих моментів. Навіть у похмурі дні 2014 року і в період кризи відносин останнім часом, США та Росія, як і раніше, працюють у звичайному режимі – у дусі співпраці – керуючи космічною станцією. Але що буде далі?

Г.А.: Росія заявила, що відмовляється від співпраці з Міжнародною космічною станцією. Чи має вона якісь інші проекти?

Читайте так само:  у віртуальній реальності навчилися відтворювати тактильні відчуття язика та губ

Б.У.: Незважаючи на напруженість у відносинах, співпраця міжнародної космічної станції залишалася одним з яскравих моментів. Навіть у похмурі дні 2014 року і в період кризи відносин останнім часом, США та Росія, як і раніше, працюють у звичайному режимі – у дусі співпраці – керуючи космічною станцією.
Але що буде далі? Поточна угода про співпрацю з усіма партнерами космічної станції діє до кінця 2024 року. США сподіваються пролонгувати його до 2030 року, але це вимагає згоди всіх партнерів – Канади, Росії, Японії, Європи. Деякі згодні, але ми все ще чекаємо на відповідь від інших. Адже це не лише фінансове, а й політичне рішення. Важко сказати, чи США підписуватимуть угоду про політичне співробітництво з Росією ще на вісім років після війни в Україні?
Без Росії США довелося б вкладати чимало грошей, щоб продовжити експлуатацію МКС – Росія керує ключовими модулями космічної станції, і США доведеться знайти спосіб замінити їх або знайти спосіб якось замістити те, що нині надає російська сторона.
З іншого боку, для Росії виникне питання: які варіанти, якщо вона вирішить не продовжувати свою участь у програмі МКС? Росія не має достатньої кількості ресурсів, щоб зробити щось у масштабі програми МКС. Звичайно, було багато переговорів із Китаєм і були деякі публічні заяви. Але Росія є молодшим партнером у цих відносинах – китайці вже мають власну орбітальну станцію.

Г.А.: Як вторгнення в Україну вплинуло на російську космонавтику?

Б.У.: Війна змінила кілька речей. До вторгнення Росії в Україну США могли продовжити підтримку проекту МКС до 2030 року за участю Росії. Але війна поклала край будь-якому комерційному ринку, який існував для російської космічної програми. І невідомо, чи цей комерційний бізнес повернеться, навіть якщо війна закінчиться. Крім того, є ще санкції та обмеження на передачу технологій, з якими Росії тепер доведеться мати справу. Їй буде складно закуповувати деякі передові технології, які потрібні для виробництва…

Читайте також:

Додати коментар