Біологічний потенціал молекул досліджували спільно вчені з Пакистану та польські дослідники з Відділу ядерних методів фізики твердого тіла NCBJ. Тіазолідини з їх похідними і похідними тіосечовини можуть уповільнювати дію деяких ферментів і використовуватися в медицині, повідомляють вони.
Кристалографічні дослідження дозволяють точно визначити властивості сполук, які можуть стати основою спеціалізованих препаратів. Привабливі з медичної точки зору молекули можна шукати, поєднуючи кристалографічні дослідження з програмним забезпеченням, яке дозволяє моделювати роботу синтезованих частинок.
Як повідомляє в прес-релізі Piotr Spinalski з Національного центру ядерних досліджень (NCBJ), нові спеціалізовані препарати часто розробляються на основі досліджень біологічної активності хімічних сполук, синтезованих методами органічної хімії. Можна порівняти, як сполуки, що відрізняються навіть одним атомом, взаємодіють з біологічними факторами.
У NCBJ досліджено тіазолідини з їх похідними та похідні тіосечовини. Їхні фармацевтичні властивості включають протигрибкові та протизапальні ефекти, а також можуть бути важливими агентами при лікуванні пухлин і новоутворень.
Як наголошується в прес-релізі, обидві групи сполук можуть уповільнювати активність певних ферментів – вони є їх інгібіторами. Польські та пакистанські вчені перевірили інгібіторну здатність молекул проти ферментів AChE (ацетилхолінестерази) і BChE (бутирилхолінестерази), зокрема через їх важливу роль у лікуванні, наприклад, глаукоми та хвороби Альцгеймера.
Сполуки були створені вченими з університету Гуджрат і університету COMSATS в Ісламабаді, Пакистан. У NCBJ вони підлягали, серед іншого, кристалографічне дослідження з використанням рентгенівської дифракції. Таким чином можна було точно визначити їхні властивості і таким чином змоделювати їхню поведінку щодо ферментів.
«Ми використовували аналітичну методику під назвою структурний рентген, яка дозволяє точно визначити структуру хімічної сполуки, а в даному випадку визначити просторове розташування атомів у хімічній молекулі та визначити взаємне розташування хімічних молекул у аналізованого кристала. Для цього ми опромінювали кристал рентгенівськими променями і записували його. інтенсивність розсіяного випромінювання на досліджуваному кристалі», – описує д-р хаб. п. хутір. Ян К. Маурін, який проводив дослідження на кафедрі ядерних методів фізики твердого тіла.
Результати кристалографічного аналізу були підтверджені квантово-хімічними розрахунками, виконаними на основі методу DFT (теорії функціоналу густини) з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.
Під час дослідження моделювали приєднання синтезованих сполук до молекул ферментів. Обидва отримані похідні тіазолідину та тіосечовини показали перспективну активність у цьому відношенні.
«Проаналізовані похідні мали хороші інгібіторні властивості щодо розглянутих ферментів. У кожному випадку моделювання прикріплення принаймні одна з досліджуваних сполук взаємодіяла бажаним чином з амінокислотами ферментів естерази», – резюмує Ян Маурін і оцінює, що сполуки, отримані в рамках обох досліджень, мають високий біологічний потенціал для застосування в медицині.
Дослідження було представлено в статтях, опублікованих в Journal of Molecular Structure – TU і TU, а також ТУТ.
PAP – Наука в Польщі
кол / зан /
